- розбрід
- —————————————————————————————ро́збрідіменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
розбрід
Смотреть что такое "розбрід" в других словарях:
розбрідатися — дієслово недоконаного виду діал … Орфографічний словник української мови
розбріхувати — дієслово недоконаного виду фам … Орфографічний словник української мови
розбріхуватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
розбрід — роду, ч. Непогодженість у чому небудь; розлад … Український тлумачний словник
розбрід — [ро/збр ід] броду, м. (на) брод і … Орфоепічний словник української мови
розбрідатися — а/ється, а/ємося, а/єтеся і діал. розбро/дитися, имося, итеся, недок., розбрести/ся, едемо/ся, едете/ся і діал. розброди/тися, бро/димося, бро/дитеся, док. 1) Розходитися в різні боки, в різних напрямках (про всіх чи багатьох). || по чому.… … Український тлумачний словник
розбріхувати — ую, уєш, недок., розбреха/ти, ешу/, е/шеш, док., фам. Розголошувати те, що слід тримати в таємниці … Український тлумачний словник
розбріхуватися — уюся, уєшся, недок., розбреха/тися, ешу/ся, е/шешся, док. 1) розм. Ставати дуже говірким, балакучим. 2) тільки док., розм. Почати гучно гавкати (про собаку) … Український тлумачний словник
розбродитися — I розбр одитися див. розбрідатися. II розброд итися див. розбрідатися … Український тлумачний словник
розбредатися — а/ється, а/ємося, а/єтеся, недок. Те саме, що розбрідатися … Український тлумачний словник
